Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
специфічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
специфічний — [спеициеф’і/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
національно-специфічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
специфічність — ності, ж. Властивість за знач. специфічний … Український тлумачний словник
специфічно — Присл. до специфічний … Український тлумачний словник
специфікація — ї, ж. 1) Визначення і перелік специфічних особливостей чого небудь; розподіл на класи, групи за спільними ознаками, властивостями; класифікація. || Перелік, що містить всі види й сорти товарів, які входять у дану партію, із зазначенням місця,… … Український тлумачний словник
характерологічний — а, е. Своєрідний, специфічний … Український тлумачний словник
технічний — а, е. 1) Прикм. до техніка 1). || Пов язаний з технікою. || Пов язаний з вивченням, упровадженням і науковою розробкою техніки; який зумовлює ці процеси. || Який працює в галузі техніки. Технічна інтелігенція. •• Техні/чна ра/да консультативний… … Український тлумачний словник
антирабічний — а, е: •• Антирабі/чне ще/плення введення специфічних препаратів (вакцини, сироватки, гамма глобуліну) для профілактики сказу … Український тлумачний словник
групоспецифічний — а, е: •• Групоспецифі/чні речови/ни специфічні вуглецевмісні сполуки, що визначають групову належність крові, різних секретів і тканин організму … Український тлумачний словник
